Нещодавно в українських школах згідно з новою навчальною програмою 7 класи вивчали повість Марини Павленко «Русалонька із- 7-В або Прокляття роду Кулаківських». Видавництво «Теза» влаштувало письменниці черговий «тур» учбовими закладами Вінниці.
Першою зустріла авторку фізіко-математична гімназія №17. Вчителі української літератури, зокрема Лариса Едуардівна Ковальчук, в цій школі вже встигли полюбити книжки Марини Павленко раніше і «заразили» цією любов'ю і своїх учнів. Це відчувалося в усьому. Починаючи з того, що, замість запланованого одного класу, в зал набилося кілька сьомих, один п’ятий , та ще й старшокласники, і завершуючи чемною захопленою увагою, купою прецікавих запитань, чергою за автографами тощо.
Друга зустріч була у сьомому класі гуманітарної гімназії №1 - цей клас якраз завершував вивчати «Русалоньку…». Вчителька Валентина Віталіївна Гарник так пройнялася повістю, що навіть, як сама відзначила, вбралась відповідно «під Русалоньку» у синє вбрання. А ще вона радо поділилась власним досвідом родинного читання цієї повісті: її 11-річний син, із яким читають одне одному вголос по черзі, сказав, що Софійка з книжки (вона ж – Русалонька) – «крута».
В приватній школі АІСТ, де відбувалась наступна зустріч, розмова також торкнулась літературних тем: наприклад, що потрібно для того, аби твір став успішною книгою.
Завершальною стала зустріч з українськими філологами в Вінницькому державному педуніверситеті імені Михайла Коцюбинського. Вступне слово мовила доктор педагогічних наук, професор, зав кафедри методики філологічних дисциплін і стилістики української мови Ольга Миколаївна Куцевол. Студентка ж 4 курсу Ольга Сольвар презентувала докладну творчу біографію Марини Павленко. Потім було спілкування, обговорювалось важливі освітні проблеми, шляхи залучення сучасної дитини до читання, особливості сприймання школярами «Русалоньки…» (студенти якраз повернулись із практики) та багато інших цікавих і важливих питань.
